Особливості дистанційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами
Особливості
дистанційного навчання для дітей з
особливими освітніми потребами
Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:
Принцип
інтерактивності. Усі діти мають
навчатися разом, але з допомогою комп’ютерно-інформаційного середовища. Тобто
дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем,
асистентом вчителя.
Принцип
диференціації. Дистанційне
навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального
процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.
Принцип
індивідуального підходу.
Обов’язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її
комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.
Принцип
пластичності. Навчання має
відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався
до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і
він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі – це
все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати
темп учня.
Особливості дистанційного навчання:
·
Перехід із прямої моделі навчання на тренерську.Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став
тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як
правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи
істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через
батьків може продовжити навчання.
·
Синхронне й асинхронне навчання.Синхронне навчання – коли відбувається онлайн-урок.
Асинхронне – коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад,
мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного
опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для
того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
·
Наочний матеріал– це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал
залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети,
які можна знайти вдома.
·
Сталість навчання.Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а
домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з
ООП режим.
·
Насамперед безпека та здоров’я дитини з ООП. Діти з порушеннями зору, не можуть довго сидіти за
онлайн-уроками й навчатися за комп’ютером. На це потрібно звертати увагу. Якщо
дитина тривожиться, емоційно вибухає або агресує й не може впоратися із собою,
не може проконтролювати свої емоції й почуття, то ми не можемо її змусити
продовжити навчання. Ми будемо підбирати інші способи, як будемо її навчати.
ЯК
ВИЗНАЧИТИ НАВАНТАЖЕННЯ
Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки
спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з
учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження.
Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот
те, що бачать. Наприклад:
·
Адаптація
до нового режиму дня/ тижня/ місяця.Чи швидко дитина адаптувалася до нового
режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й
показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
·
Рівень
тривожності та емоційних спалахів.Чи тривожиться дитина, чи стала більш або
менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають
спалахи в дитини?
·
Який
емоційний стан за тиждень переважає:чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна,
чи особливо обережна?
·
Чи
бере участь у дистанційному навчанні.
·
Поведінка
дитини.
·
Улюблена
діяльність удома.
Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом
вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:
·
Як вчити дитину (дистанційно, відправляти завдання та
консультувати батьків, телефонувати батькам дітей з ООП).Чи будемо вчити дитину дистанційно, якщо є інтернет,
ґаджети, якщо дитина може навчатися і вона не тривожиться. Якщо інтернету або
ґаджетів немає, ми домовляємось командою про те, що будемо відправляти певні
завдання батькам, обов’язково консультувати їх, як потрібно виконувати
завдання, і залишатися з ними на зв’язку для того, щоби розуміти, чи виконують
батьки наші рекомендації і як саме виконують. Можливо, інколи ми будемо
телефонувати самій дитині якщо вона може з нами поспілкуватися. Або
телефонувати батькам, щоби підтримувати їх, казати, що їм усе вдасться.
·
Обов’язково
потрібно визначити навантаження для
дитини й розробити новий режим дня на тиждень. Цей режим дня потрібно разом
із батьками візуалізувати із дитиною, тому що дитині легше сприймати саме візуальну
інформацію. Так вона буде розуміти, що буде в понеділок, які будуть уроки у
вівторок.
·
Програма та теми, за якими мають працювати діти.Відправити індивідуальну програму розвитку й переглянуті
теми, які будуть опрацьовані. Визначити ті теми, які будуть засвоюватися дітьми
в період карантину.
·
Консультації з батьками дитини з ООП.Треба визначити розклад консультацій, прописати його на
тиждень.
·
Як задавати домашнє завдання.Чи будемо його задавати? Усе це вирішує команда, адже
діти різні й індивідуальний підхід до дітей теж різний.
Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона
не може зробити, а також сильні сторони – що вона може зробити. Наприклад, у
нас є учень, який не може сидіти біля комп’ютера, але може стоячи займатися 15
хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні
сторони.
Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з
огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна
скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого
дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.
Приблизне
навантаження для дітей з ООП:
1–2 класи – 1–2 онлайн-уроки на день;
3–4 класи – 2–3 онлайн-уроки на день.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВЧИТЕЛЮ
– Зібрати всіх дітей на онлайн-заняття та залучити до
спільної діяльності.
– Розробити уроки, з огляду на індивідуальні можливості
кожної дитини.
– Створити презентацію для візуальної підтримки в
засвоєнні матеріалу.
– Підібрати онлайн-інструменти для закріплення
навчального матеріалу.
– Створити наочний матеріал для показу в онлайн-форматі.
– Запис відеозаняття для всіх дітей. Або відеозаняття для
окремої дитини, якій треба пояснити простіше чи дати певну інструкцію або
алгоритм.
– Домашні завдання.
Найголовніше – турбуйтеся про себе. Від вас залежить, як
будуть сприймати дистанційне навчання батьки, як вони будуть вірити у свою
дитину, як вони будуть виконувати з нею всі домашні завдання, підтримувати її,
сидіти поруч на онлайн-уроках.
Пам’ятайте, що кожен ваш урок має відповісти на питання:
“Чим я сьогодні зможу здивувати дитину або учнів у своєму класі?”.
Пам’ятайте, що вчитель – це наставник не тільки для учня,
у період карантину вчитель є наставником для всієї сім’ї.
РОБОТА З БАТЬКАМИ
Рекомендації
батькам дітей з ООП:
- Спокійний емоційний стан. Часто батьки свій тривожний
стан віддають дітям з ООП, тому ми, як учителі, маємо підтримати батьків, щоби
вони натомість підтримали дітей з ООП.
- Допомога та підтримка дитини з ООП.
- Допомога з онлайн- та офлайн-заняттями. Є діти з ООП, які
будуть сидіти самостійно і виконувати завдання, але здебільшого самостійно не
можуть, їм потрібна допомога дорослого. Тож потрібно знайти момент, коли батьки
можуть сісти поруч із дитиною й допомогти виконати завдання.
- Підготовка матеріалів та наочності на уроки. Вчителі
попередньо погоджують матеріали й наочність, які необхідні на онлайн-уроці, і
батьки все це готують.
- Батьки є каналом комунікації між учителем і дитиною з
ООП та між дитиною з ООП і іншими дітьми в класі. Важливо, щоби батьки стали нашими
партнерами в навчанні. Вчителям потрібно витратити більше часу, щоби налагодити
співпрацю з батьками. Але це потрібно зробити, адже безпосередньо батьки вдома
поруч із дитиною й можуть їй допомогти.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
АСИСТЕНТАМ УЧИТЕЛЯ І ДИТИНИ
Допомога та підтримка батькам дитини з ООП: попередні
консультації, допомога під час виконання домашнього завдання й онлайн-занять.
Командна робота з учителем під час підготовки до занять.
Запис офлайн-занять (відеозанять) для всіх дітей.
Спостереження за роботою дітей та подальший аналіз їхньої
роботи.
Модератор онлайн-занять. Наприклад, у ZOOM-конференції необхідна людина, яка буде підключати всіх
до відеоконференції, вимикати мікрофони, коли говорить учитель, або вмикати
мікрофон тільки тій дитині, яка буде зараз відповідати. Модератором може бути і
вчитель, вони можуть мінятися, але працювати, знову ж таки, у команді.
Консультації батьків щодо методів та прийомів роботи.
Батьки якихось прийомів можуть не знати, потрібно допомогти їм дізнатися.
Ведення документації: індивідуальної картки на дитину,
індивідуальної програми розвитку.
Адаптація завдань для дитини з ООП разом з учителем. Тому
що командою працювати краще.
ВИДИ
ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із
дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:
Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці
завдання.
Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із
дорослим.
З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.
Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які
завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному
разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.
Підтримка дитини може бути різною:
·
Фізична підтримка – повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може
самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини
порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не
може, їй потрібна допомога, – це буде часткова допомога, бо малювати вона може.
Повна підтримка – якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає
руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати
малювати разом із нею.
·
Вербальна підтримка – повна чи часткова. Може бути похвала від батьків,
інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із
дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його
може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.
·
Підказки –
жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до
карантину.
·
Візуальний стимул – картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові
слова.
·
Моделювання – демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його
треба моделювати візуально – або намалювати, або представити у вигляді схеми.
·
Маніпуляція символами – розташування об’єктів у визначеному порядку. Можна
маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде
після.
Коментарі
Дописати коментар