Поради логопеда

 ГРАЄМОСЬ ВДОМА АБО РОЗВИВАЄМО ДРІБНУ МОТОРИКУ РУК

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА

Шановні батьки!

Ви навіть не уявляєте собі, скільки різних скарбів є у Вашій квартирі. І всі вони допомагають розвивати дрібну моторику дитячих рученят, тактильну чутливість, пам'ять, мовлення, мислення. Не обов'язково скуповувати всі іграшки в магазині. Виявіть фантазію – і прості, доступні предмети стануть відмінними тренажерами для розвитку Ваших дітей.

Сірники, ватяні палички, ґудзики, жолуді, каштани... Коли дитина грається із дрібними предметами (звичайно, під наглядом дорослих!), розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.

Із сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів та ґудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому, всі ці предмети можна сполучити в одному малюнку. Починати краще із простих геометричних фігур – квадрата, трикутника, ромба, сонечка, а потім поступово ускладнювати гру. Із сірників, ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялинки, будь-які фігури, в яких є багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка потрібно зацікавити. Потім "мистецький твір" можна робити разом.

Навіть найменшим дітлахам буде корисно перебирати ґудзики – витягати з коробочки і складати назад, нанизувати ґудзики на мотузочку, робити намиста і браслети. Тільки при цьому мама повинна бути на сторожі! Як би малюк не взяв іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала, і є велика небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, насадіть ґудзики різного кольору та розміру на тверду міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і рахунковим матеріалом, і наочним приладдям для вивчення кольорів, розміру та лічби.

 Ігри із сірниками 

Всі батьки люблять повторювати: "Сірники дітям – не іграшка!" Правильно, звичайно. Тому що діти можуть що-небудь підпалити ненавмисне.

Але якщо поруч будуть мама або тато, то сірники можуть бути дуже цікавою іграшкою. Так уважає тато. Сьогодні він "У сірники" з Максом грає. Для початку він от яке завдання запропонував. 

Утримай сірники

Покладіть на стіл 5 сірників і спробуйте взяти один із них великими пальцями. 

Тепер підніміть другий сірник двома вказівними пальцями. Тепер – третій двома середніми пальцями. потім четвертий – двома безіменними. І, нарешті, п'ятий – двома мізинцями. Хто упустив сірник, той залиш.

Сірникова картина

Кожній дитині видайте сірники (скільки хочете – коробку, коробку на двох, коробочку на всіх). За командою учасники починають викладати із сірників картинку на тему, що задана ведучим. Це може бути своє ім'я, прізвище, зображення якої-небудь тварини, смішного сюжету ("Тато спить", "Автоперегони", "Троє поросят" тощо). Виграє той, хто впорався швидше (із більш простими завданнями), або той, у кого вийшла найоригінальніша сірникова картина (із більш складними завданнями). 

Скільки сірників?

Візьміть  сірникову коробку і покладіть у неї два сірники. Потрясіть коробку і запитайте в дітей, як вони вважають, скільки сірників зараз знаходиться в коробці. Діти теж можуть потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку може тільки ведучий. Отже, тепер Ви відкриваєте коробку і даєте дітям можливість перерахувати сірники. Перемагає той, хто назвав максимально близьке число.

Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від дітей, додайте кілька сірників. Нехай діти знов вгадують їхню кількість. 

Сірникові коробки 

Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використати в різних іграх. На чотирьох або шести кришечках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, коло, ромб, трикутник. Перемішайте кришечки і коробки. Попросіть малюків знайти і закрити пари. 

Де мій ґудзичок? 

Якщо сірникових коробок у вас багато, можна їх склеїти в декілька рядів, як ящики в комоді. Іграшкове цуценя принесло із собою ґудзик (монетку, фішку, скріпку і т.д.) і хоче покласти його в ящик. Воно кладе іграшку в один з ящиків і розмовляє з малюком, розповідаючи про себе. Потім запитує малюка, в якому з ящиків знаходиться його ґудзик. Місце, куди цуценя кладе ґудзичок, постійно змінюється. Та й тривалість розмови постійно збільшується. Це завдання чудово тренує зорову пам'ять та увагу дитини. 

Ложки, чашки, миски, сковорідки

Маленьким дітям дуже хочеться піти на кухню. А батькам це спричиняє безліч незручностей. Хоча, якщо до процесу поставитися з розумом, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. От, наприклад, всім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно вчити дитину понять "великий – маленький". А на кухні – стільки можливостей! Тут і розмаїтість різних поверхонь (гладкі ложки, ополоники, миски, плошки та шорстка сковорода), і вивчення співвідношень "великий – маленький" (цікаво, скільки ложок вміститься в миску, і чому туди не ввійде ополоник). А як весело стукати ополониками по каструлі або кришкою об кришку!

Тісто цілком можна використати як замінник пластиліну, адже це – чудовий матеріал для ліплення! Воно легко мнеться, менше забруднює, і не буде нічого страшного, якщо дитина для картини з будь-якого підручного матеріалу – ґудзиків, жолудів, сірників, круп, мотузочок, ниток, дроту, насіннячок, гілочок. Розминання тіста – цікаве і корисне заняття для малюка.

Крупи, сіль, кава, макарони теж знадобляться для "кухонної школи". Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним пластом. Помалюйте самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрастна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює кілька хаотичних ліній. Коли дитина зрозуміє, що потрібно робити, можна розпочинати малювання візерунків. Спочатку малює мама, потім – малюк. Малювати можна все, що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, кола, забори, хмари, спіралі, обличчя, букви або цифри.

Велику крупу (гречку-ядрицю, горох, квасолю, кавові зернятка) можна використати для викладання картинок, так само як і із сірників, ґудзиків і ватяних паличок. Придатна вона і для аплікацій. Пересипати крупу цікавіше за все в прозорий посуд, щоб було видно. 

Методичні рекомендації вчителя-логопеда для батьків дітей з особливими потребами. 

Мовлення — це найважливіший засіб не лише спілкування, а й набуття знань. Достатній рівень розвитку мовлення є основою повноцінного психічного розвитку. За останні роки значно зросла кількість молодших школярів, які мають мовленнєві порушення. Діти з нормальним фізичним слухом та інтелектом, у яких порушена вимовна сторона мовлення й особливо фонематичний слух.

Щоб Ваша дитина змогла опанувати  всю складну систему української мови, їй  потрібна допомога не тільки фахівців (вчителя-логопеда, невролога, практичного психолога, дефектолога та ін), але і Ваша підтримка та увага. При правильному розумінні та відношенні батьків до мовного дефекту дитини, при активній участі мами і тата в процесі подолання мовного недоліку, фахівці набагато швидше домагаються таких довгоочікуваних слів, фраз, пропозицій з вуст дитини.

Отже, 

• регулярно виконуйте разом з дитиною артикуляційну гімнастику (перед дзеркалом 1-2 рази на день);

• формуйте звукову культуру у вашої дитини («Як шумить вітер?», «Як сичить змія?» І т.д.); 

• озвучуйте якомога більше дій, дитини і своїх, в повсякденному житті («Одягаємо на праву ніжку, носочок», «Я беру сік, наливаю його в стакан» і т. д.);

• по можливості не виконуйте прохання дитини, якщо вона висловлена ​​жестами, мімікою (попросіть озвучити як в неї це виходить);

• перетворіть прогулянки дитини в захоплюючі подорожі, емоційно розповідайте їй про події на вулиці, просіть показати різні предмети( покажи мені «високе дерево, найнижче дерево, жовте листя»);

• якщо дитина плутає, пропускає, спотворює склади в словах, допоможіть їй сформувати ритм власної мови (промовляйте важке слово по складах, за допомогою плескання і т.д.).

• учіть дитину орієнтуватися у власному тілі. Стоячи разом з нею перед дзеркалом, показуйте і називайте: «Вгорі у нас голова, а внизу стопи; Ось права рука (нога, вухо, око), ось ліва» і т. д. (це необхідно для оволодіння читанням, письмом, математичними операціями коли дитина піде до школи).

Регулярно консультуйтеся з фахівцями з питань мовленнєвого розвитку Вашої дитини.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ МОВИ ДИТИНИ

 Проблеми з мовою найчастіше починаються в 3-4 роки. До цього віку багато дітей вимовляють якісь слова неправильно і правильна мова налагоджується у дитини поступово. Але якщо після 3-4 років дитина як і раніше говорить неправильно, на це вже варто звернути увагу. 

Вчитель-логопед радить у першу чергу при визначенні дефектів мовлення звертати увагу не на те, як дитина вимовляє ті чи інші слова, а на те, як вона будує словосполучення і фрази.

 1-1,5 року - дитина вчитися розуміти мову, пробує вимовляти окремі слова і склади, речення ще не говорить. У цей час з дитиною добре б займатися наслідувальними вправами: поцвірінькати, як пташка (пі-пі-пі), відтворити, як гуде машина (у-у-у), як біжить кінь (цок-цок) ...

 1,5-3 роки - у дитини вже сформувалася базова мова, з'являється певний словниковий запас, який поступово розширюється. На даному етапі відбувається виправлення звуків і формування вже грамотної мови, причому, не тільки у вимові слів, але і в правильній побудові фраз і речень.

 3-6 років - мова дитини ставати все яскравіше і багатше, з'являються більш складні речення, яскраві порівняння, прислівникові і дієприслівникові звороти. Дитина навчається в цьому віці читати і писати.

Ігротека в колі сім'ї. Десять порад у вихованні маленького читача.

 

       Ви можете розвивати мовлення дитини будь-коли й будь-де, особливо у вихідні дні, свята, будні дні вечорами, коли дорослі й малята збираються разом. Пропоную використовувати ігротеку в колі сім'ї.

Ігри в домашніх умовах допомагають дитині ближче познайомитися зі словом, дають змогу компенсувати ті чи інші вади характеру, розвивають дитячий потенціал і здібності. У цілому поповнюють, ефективно збагачують словник малюка, розвивають зв'язне мовлення.

1. Гра «Тільки веселі слова»

Перший гравець вимовляє: «Клоун». Другий: «Радість». Третій: «Сміх»...

Гра рухається по колу, доки слова не закінчаться.

Можна змінити тему і називати лише зелені слова (огірок, олівець, листок), лише круглі (годинник, колобок, колесо) і т. ін.

2. Гра «Добери слово»

Дитині пропонують дібрати до будь-якого предмета, об'єкта слова, що позначають певні ознаки.

Наприклад:

• Зима яка? (Холодна, морозна, сніжна)

• Сніг який? (Білий, пухнастий, м'який, чистий)

 

3. Гра «Хто що вміє»

Дитині пропонують дібрати до будь-якого предмета, об'єкта щонайбільше слів-дій.

— Що вміє робити кішка? (Муркотіти, вигинати спинку, бігати, стрибати, спати, дряпатися, хлебтати молоко, лизати сметанку тощо.)

 

4. «Автобіографія»

Спочатку хтось із дорослих бере роль ведучого й відрекомендовує себе як предмет, річ або явище і від його імені починає розповідь. Решта гравців уважно слухають і після запитань визначають, про кого або про що йшла мова. Хто відгадає, може спробувати себе в ролі ведучого, перевтілитися в якийсь предмет чи явище.

Наприклад: «Я є в будинку кожної людини. Тендітна і прозора. Від необережного поводження гину, і стає темно в кімнаті». (Лампочка)

 

5. «Чарівний ланцюжок»

Проводять у колі. Хтось із дорослих називає будь-яке слово (наприклад, мед) і запитує у гравця, який сидить (стоїть) поруч, що він уявляє, коли чує це слово?

 

Далі хтось із членів родини відповідає, наприклад, «бджола». Наступний, почувши слово «бджола», має назвати нове слово, яке за задумом підходить до попереднього, наприклад «біль»...

Що з цього може вийти? (Мед — бджола — біль — червоний хрест — прапор — країна — Україна — Київ).

 

6. Гра «Слова-м'ячики»

Дитина та дорослий грають у парі. Дорослий кидає дитині м'яча й одночасно вимовляє слово, наприклад, «тихий». Дитина, зловивши м'яча, має повернути його і вимовити слово, протилежне за значенням: «голосний». Після цього гравці обмінюються ролями.

 

7. Гра «Веселі рими»

Учасники добирають до запропонованих слів рими.

Наприклад: свічка — пічка, мишки — кришки, шишка — книжка, равлик — Павлик, квасоля — бараболя, машина — картина...

 

8. Гра «Якщо раптом...»

Дитині пропонують якусь незвичну ситуацію, з якої вона має знайти вихід, висловити свою точку зору.

Наприклад: якщо на Землі зникнуть усі ґудзики (ножі, книжки, звірі), то що станеться? Чим можна це замінити?

Малюк відповідає: «Якщо раптом на Землі зникнуть усі ґудзики, нічого поганого не буде, адже їх можна замінити: липучками, кнопками, шнурівками, поясом».

Можна запропонувати й інші ситуації, наприклад: «Якщо у тебе була б жива вода (квітка бажань, чарівна паличка), що б ти зробив?»

 

ДЕСЯТЬ ПОРАД У ВИХОВАННІ МАЛЕНЬКОГО ЧИТАЧА

1. Читайте вашій дитині поштові листівки, газети, інструкції на коробках з-під дитячого харчування. Це дуже важливо для дитини.

2. Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її, а слухання веде до вивчення.

3. Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозволяйте дітям вибирати книги самостійно.

4. Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією. Якщо для читання правильно вибрати книги, то навіть старших дітей зацікавить читання вголос.

5. Пам'ятайте про поезію! Короткий вірш — це найкращий спосіб привернути увагу дітей на деякий час.

6. Заохочуйте дітей до читання вголос у той час, коли ви готуєте страву, прасуєте одяг, займаєтесь шиттям чи пранням.

7. Використовуйте телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей, країни й різні речі, які цікавлять вашу родину під час перегляду телепередач.

8. Тримайте вдома книги для читання. Зберігайте дитячі на нижніх полицях, щоб діти могли їх легко дістати.

9. Нехай ваша дитина побачить вас за читанням. Діліться думками щодо прочитаного.

10.   Даруйте книги дітям. Цим ви даєте зрозуміти, що книги особливі

Розмежування алалій та інших мовленнєвих і немовленнєвих порушень

 

У статті представлено критерії диференційної діагностики моторної і сенсорної алалії та інших видів мовленнєвих і немовленнєвих порушень.

 

Виклад основного матеріалу. Відсутність звучності голосу при збереженні шепітного мовлення, тобто вияву афонії,  робить її дещо схожою на моторну алалію (табл. 1).

 

Таблиця 1

Диференційна діагностика моторної алалії та афонії

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Афонія
Невербальні вокалізації	Наявні (збережена мелодика, присутні окремі звуконаслідування)	Відсутні

 

Досить часто в період від одного до двох – двох з половиною років малюк, який вже може говорити, продовжує мовчати. Відсутність мовлення спостерігається як у дітей із затримкою мовленнєвого розвитку (ЗМР), так і у моторних алаліків (табл. 2).

Таблиця 2

Диференційна діагностика моторної алалії та затримки мовленнєвого розвитку

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	ЗМР
Характер порушення мовленнєвої діяльності	Порушення структурно-функціональної складової	Аналог дитячого мовлення на ранніх етапах його розвитку
Прогноз оволодіння мовленням	Потреба довготривалого корекційного навчання	Можливе повноцінне оволодіння  мовленням навіть без спеціального навчання

 

Повна чи часткова втрата мовлення внаслідок ураження кори домінантної півкулі – афазія – досить схожа за своїми проявами з моторною алалією (табл. 3).

Таблиця 3

Диференційна діагностика моторної алалії та дитячої афазії

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Дитяча афазія
Час дії патологічних факторів	Пренатальний і ранній постнатальний (до трьох років) період	Після трьох років
Недорозвиток мовлення	Як системи	Як підсистеми (вибіркові порушення)
Прогноз мовленнєвого розвитку	Потреба тривалої цілеспрямованої корекції	Можливий спонтанний розвиток

 

Іноді через відсутність мовлення моторні алаліки здаються глухими (табл. 4).

Таблиця 4

Диференційна діагностика моторної алалії та глухоти

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Глухота
Слухова функція	Збережена	Порушена
Невербальні вокалізації	Наявні	Відсутні
Елементарне звукове мовлення (слова-корені, псевдослова, звуконаслідування)	Наявне	Відсутнє
Просодика	Збережена	Порушена

 

Труднощі звуковимови при моторній алалії деякі практики пояснюють анатомічними дефектами мовнорухового апарату, які, наприклад, спостерігаються у дітей із артикуляторно-фонетичною дислалією (табл. 5).

 

Таблиця 5

Диференційна діагностика моторної алалії та дислалії

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Дислалія
Органічні ураження ЦНС	Наявні	Відсутні
Порушення мовленнєвої діяльності	Системні	Стосуються лише фонетичної складової
Вади звуковимови	Непостійні, частіше фонематичні	Постійні, фонетичні

 

Грубе порушення звуковимови, наявність численних аграматизмів роблять моторну алалію дещо схожою з дизартрією (табл. 6).

Таблиця 6

Диференційна діагностика моторної алалії та дизартрії

 

Мовленнєва діяльність	Діагностичні критерії		Логопедичний висновок
			Моторна алалія	Дизартрія
	Затримка мовленнєвого розвитку		Часта	Нечаста
	Мовленнєва активність		Значно знижена	Збережена чи дещо знижена
	Характер порушення		Системний	Фонетичної складової
	Загальна характеристика мовлення		Змазаність відсутня	Нечітке, змазане
	Іннервація мовнорухового апарату		Збережена	Порушена
	Голосова функція		Відповідна віку	Глухість, гугнявість
	Вади звуковимови	Причина	Порушення вибору та комбінування одиниць	Порушення фонетичних (моторних) операцій
		Характер	Різнотипні (наприклад, і  спотворення, і заміна того самого звука), за умов можливої правильної звуковимови	Однотипні
		Домінуючі порушення	Заміни складних за артикуляцією звуків	Спотворення звуків як простих, так і складних за артикуляцією
		Особливості вимови залежно від позиції звука в слові	У складах збережена, в словах часто порушена	Порушення як у складах, так і в словах
		Пропуски	Непостійні	Постійні
		Повторення, переставлення	Часті	Нечасті
	Лексико-граматична складова		Як імпресивні, так й експресивні аграматизми	Експресивні аграматизми

 

 

Після п’яти років у моторних алаліків повна чи часткова відсутність мовлення часто викликає підозру щодо затримки психічного розвитку дітей або наявності у них розумової відсталості (табл. 7).

Таблиця 7

Диференційна діагностика моторної алалії та розумової відсталості

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Розумова відсталість
Причина мовленнєвого порушення	Парціальний розлад психічної діяльності у вигляді незасвоєння структурно-функціональних закономірностей мови за відносної збереженості невербальних функцій і операцій	Патологія всієї пізнавальної діяльності
Розуміння мовлення	Збережене, зокрема і у сприйманні синтаксичних конструкцій на позначення складних відношень між фактами дійсності	Грубо порушене
Причинно-наслідкові зв’язки	Встановлюються навіть за допомогою мовлення	Відсутні взагалі або встановлюються лише на елементарному рівні
Рівень розвитку експресивного мовлення	Значно нижчий за імпресивне	Значно вищий порівняно з імпресивним

 

Низький інтерес моторних алаліків до спілкування, сором’язливість у виявленні потреб у створенні емоційних і вербальних контактів з тими, хто оточує, роблять їх схожими на дітей із раннім дитячим аутизмом (РДА) (табл. 8).

Таблиця 8

Диференційна діагностика моторної алалії та раннього дитячого аутизму

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Синдром Каннера, РДА
Центральний зір	Норма	Не використовується
Психопатологічні симптоми	Відсутні	Наявні
Рухові стереотипи
Ведуча рука	Часта амбідекстрія	Часта ліворукість
Міміка, жести, пантоміма	Збережені	Відсутні
Емоції	Адекватні	Не зовсім адекватні, беземоційність
Контактність	Збережена	Відсутня
Пізнавальна активність	Досить висока	Низька чи відсутня
Реакції на звернене мовлення	Збережені	Відсутні
Експресивне мовлення	Наявне або замінене міміко-жестикуляторним	Одночасно наявні  і лепетні, і складні правильно організовані синтаксичні конструкції
Порушення просодики	Відсутнє	Надмірне уповільнення темпу, скандована, римована вимова
Ехолалії	Відсутні	Наявні

Сенсорна алалія Ю.О.Флоренською розглядається як сенсорно-акустичний синдром, адже порушення розуміння зверненого мовлення пов’язане насамперед з відсутністю стабільності у відтворенні почутих дитиною слів (так звана замикальна акупатія) [4]. С.І.Кайданова і Н.М.Трауготт наголошують на наявності у дітей із сенсорною алалією зниження слуху на тони саме високої частоти, своєрідне порушення тонального, тобто немовленнєвого, слуху, гіперакузії (надмірно підвищеної чутливості до немовленнєвих звуків) [4]. Саме тому сенсорну алалію часто плутають із глухотою (табл. 9).

Таблиця 9

Диференційна діагностика сенсорної алалії та глухоти

 

Діагностичний критерій		Логопедичний висновок
		Сенсорна алалія	Глухота
Голос		Нормальний	Приглушений, гугнявий
Слухова функція		Нестабільно порушена	Грубо порушена
Відмінність сприймання мовленнєвих і немовленнєвих звуків		Краще сприймання немовленнєвих звуків, часта гіперакузія	Відсутнє
Розуміння мовлення	У цілому	Нестійке навіть упродовж доби
	Добре знайомих або близьких людей	Краще, ніж чужих

 

Є.Ф.Соботович класифікувала сенсорну алалію залежно від рівня недостатньої сформованості у дітей фонематичного сприймання – з переважанням порушення сенсорного чи перцептивного його рівня [3]. Так, якщо у дитини порушується сенсорний рівень фонематичного сприймання, мовлення у неї практично повністю відсутнє, а якщо перцептивний – наявні окремі лепетні слова чи навіть речення, які засвоєні на рівні імітації і часто вживаються у мовленні не відповідно.

Основні діагностичні критерії щодо розмежування моторної та сенсорної алалії представлено у таблиці 10.

Таблиця 10

Диференційна діагностика моторної та сенсорної алалії

 

Діагностичний критерій	Логопедичний висновок
	Моторна алалія	Сенсорна алалія
Розуміння мовлення	Відповідно віку	Низький рівень
Слухова увага	Достатній рівень	Порушена
Фонематичне сприймання	Збережене	Порушене
Ехолалії	Відсутні	Наявні, без розуміння повтореного

 

 

“Всебічний розвиток правильного мовлення”

 

                                                                          

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний  розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного  мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та  мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

 Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна  чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на  одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух  дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

  Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей .

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок  на шляху до правильного мовлення.

Артикуляційна гімнастика  необхідна для розвитку правильного мовлення.

 

Словник

 Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

   Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

   Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

 

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;

• у кінці 2 року - 300 слів;

• у кінці 3 року - 1000 слів;

• в 4 роки - 2 500 слів;

• в 5 років - 3 500 слів;

• в 6 років - 4 000 слів;

• в 7 років - 4 500 слів.

У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники - 50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються

прикметники, числівники та інші частини мови.

    Проте і в середньому дошкільному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових

слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

 Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети,

явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.            

   Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Пропоную Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ                ЗВУКИ  МОВЛЕННЯ

Від 1 до 2 років                  А, О, Е, М, П, Б        

Від 2 до 3 років                  У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років                   С, З, Ц

Від 4 до 5 років                   Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років                   Л, Р

 

 

 

 

 

Що потрібно знати батькам?

  МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

   Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, дідуся.   Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає  навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення  дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає дитині  встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі. Дітей  потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення. Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення.

  У дітей дошкільного  та шкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову. 

 

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється мовне коло спілкування дитини і

мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми.    

       Недостатньо розвинена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

 

 

 

 

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!

Пам 'ятайте!

1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

8. Перевіряйте перед відвідуванням логопеда наявність зошиту, ручки, носової хустинки, чистоту носових ходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕВІРТЕ РІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ВАШОЇ ДИТИНИ!

 1. Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату

Запропонуйте дитині виконати деякі вправи:

 Вправи для губ:

 • розтягнути губи в посмішку,

 • зробити губами трубочку,

 • закрити верхньою губою нижню і навпаки.

 Вправи для язика:

 • широко відкрити рот, підняти язик до верхніх зубів, потім опустити до нижніх;

 • потягнутися кінчиком язика до правого куточка губ, потім до лівого;

 • поклацати язиком.

 Вправи для щелеп:

• порухати нижньою щелепою праворуч - ліворуч;

• порухати нижньою щелепою вперед-назад.

 

Правила проведення домашніх занять

Для того, щоб ваші домашні логопедичні заняття проходили найбільш  ефективними і не були важкими для дитини, вам потрібно дотримуватись певних правил в їх проведенні.

Рекомендації по проведенню занять:

•  Підготуйте дитину психологічно до занять. Вона повинна зрозуміти, що говорити потрібно правильно і цьому потрібно вчитися. Батькам потрібно запастися терпінням, налаштуватися на клопітку роботу. Будьте заінтересовані, уважні,наполегливі.      

•  Відведіть спеціальне місце для проведення занять, де дитину нічого не буде відволікати.

•  До занять приступайте в хорошому настрої.

•  Всі заняття повинні проходити по правилах гри, так як в   іншому випадку ви можете наштовхнутися на небажання дитини займатися.

•  Тривалість заняття без перерви повинна бути не більше 15-20 хвилин (починати потрібно з 3-5 хвилин).

•  Заняття повинні проводитися 2- рази в день.

•  Старайтеся не займатися з дитиною коли дитина втомлена або перезбуджена, такі заняття не дадуть результату.

•  Не підганяйте дитину підчас виконання завдання.

•  Добивайтеся того, щоб дитина чітко і виразно промовляла даний звук в запропонованих словах, самостійно називаючи малюнки чи повторюючи за вами слова.

•  Розмовляйте з дитиною чітко, повернувшись до неї лицем; нехай дитина бачить і запам’ятовує рухи ваших губ.

•  Пояснюючи щось дитині, користуйтесь наочним матеріалом.

•  Якщо у дитини щось не виходить, не кричіть на неї, а домовтеся, щоб вона виконала завдання ще раз. 

•  Кожній дитині потрібен різний час для оволодіння правильною вимовою. Не порівнюйте успіхи вашої  дитини з успіхами інших дітей. Тут потрібен індивідуальний підхід.

•  Не забувайте посміхатися дитині, підтримуйте всі починання дитини, хваліть навіть за незначні успіхи.

  - Молодець!

  – Правильно!

  - У тебе дуже гарно виходить!

  - Ти сьогодні дуже гарно попрацював!

  – Я знала, що у тебе все вийде!

  – З кожним днем у тебе все краще і краще виходить!

Крім проведення конкретних занять, ви повинні як можна більше читати дитині.

 Не забувайте про те, що для вашої дитини дуже важливо спілкування з вами. 

 

 

І не тільки під час занять, але і кожну хвилину вашого з нею спільного перебування.

Наберіться терпіння і не кидайте розпочату роботу, навіть коли результат не буде видно зразу. Як кажуть, терпіння і труд все    перетруть. І ви з вашою дитиною обов’язково доб’єтесь успіхів.

 

Успіху вам і терпіння !!!

 

 АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ

З МОВЛЕННЄВИМИ РОЗЛАДАМИ (ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНА)

Ваша інформація допоможе нам більше дізнатися про дитину і значно підвищить

ефективність корекційно-виховної роботи.

1. Прізвище, ім’я, по батькові дитини_________________________________________

2. Дата народження дитини________________________________________________

3. Домашня адреса, телефон_______________________________________________

4. ПІБ мами, місце роботи, № телефону________________________________________

____________________________________________________________________

5. ПІБ батька, місце роботи, № телефону______________________________________

____________________________________________________________________

6. Чи є мовленнєві розлади в батьків або близьких родичів?_________________________

____________________________________________________________________

7. Чим дитина найбільше полюбляє займатися?_________________________________

____________________________________________________________________

8. Які труднощі ви помічаєте в мовленні дитини?________________________________

____________________________________________________________________

9. Яким є Ваше ставлення до труднощів у мовленні дитини?________________________

____________________________________________________________________

10. Які особливості характеру дитини, на Вашу думку, слід враховувати педагогам (зазна-чити)_______________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

11. Повідомте дані про перебіг мовленнєвого розвитку дитини.

 Коли дитина почала лепетати?___________________________________________

 Коли почала вимовляти перші слова?_______________________________________

 Коли з’явились найпростіші фрази?_________________________________________

 Коли сформувалося розгорнуте мовлення?___________________________________

12. Який дошкільний навчальний заклад відвідувала дитина?_________________________

____________________________________________________________________

13. Ваші пропозиції, побажання_______________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Дякуємо за допомогу!